Джеймс Вістлер
Джеймс Вістлер, повне ім'я Джеймс Ебботт Мак-Нейл Вістлер (англ. James Abbott McNeill Whistler; 10 липня 1834 — 17 липня 1903, Лондон) — англо-американський художник 2-ї половини XIX століття. Малював портрети, пейзажі, працював графіком, творив офорти і літографії.
Народився в містечку Лоуелл, штат Массачусетс, США. Батько — відомий залізничний інженер, Джордж Вашингтон Вістлер, був запрошений на роботи до Російської імперії, де проектував Миколаївську залізницю. Син жив з батьком в Росії. Навчався у школі, де вивчив і французьку, престижну мову російського дворянства. Навчання продовжив в Академії мистецтв міста Петербург. 1848 року під час епідемії холери помер його батько.
Джеймс Вістлер мав брата. По смерті батька він таки отримав частку батьківського спадку (близько 2000 франків на рік), що дозволило не бідувати, вести життя вільного художника і навіть жити без економії.
Вістлер повернувся у Сполучені Штати, де навчався в військовій школі Вест-Пойнт, але був звільнений за неуспіхи в хімії. В 1850-тї зробив перші спроби в створенні офортів.
у 1855 р. переїздить до Парижа, де навчався живопису у Шарля Глейра (1806—1874). В часи перебування в Парижі відвідував музей Лувр, де копіював картини. На той час в Парижі зійшла зірка слави художників Іспанії, картини котрих потрапили у Лувр. Бути прихильником іспанських художників XVII ст. було черговою модою серед французьких митців. Серед прихильників картин Дієго Веласкеса були Едуар Мане та Джемс Вістлер.
Другою модною забавою була зацікавленість у японському мистецтві. Митці Франції, котрі неупинно шукали нові шляхи художньої виразності, відкрили для себе японське мистецтво (перш за все друковану графіку укійо-е), серед прихильників укійо-е були Клод Моне та Вінсент ван Гог. До вивчення японської друкованої графіки залучився і Вістлер.
У той період Джемс Вістлер у мистецтві був прихильником реалізму. Серед художників минулого його цікавили голландські реалісти XVII ст., серед них Ян Стен, Саломон ван Рейсдал та Рембрандт. 1858 року художник прибув у Нідерланди, де відвідав міста Гаага, Дордрехт , Домбург та Амстердам. Художню свідомість Вістлера зачепив саме Амстердам, котрому він присвятив низку власних офортів.
Дружні стосунки з французьким художником Альфонсом Легро були такі тісні, що примусив того перебратися в Британію. Фігура досить космополітична за мовою і вихованням, Вістлер оселився в Лондоні. Перша серія його офортів надрукована у 1858 р. Митці Франції схвалювали офорти, тоді як Джон Раскін критикував. Образившись на Раскіна, Вістлер подав судовий позив і виграв процес. Але судові виплати збанкрутували художника.
В 1879 р. Віслер на 14 місяців перебрався в Венецію, де займався акварельним живописом і зробив близько 50 офортів.
Художник таки зробив кар'єру в Британії, де посів місце президента Товариства англійських художників. Був світським «левом». Серед знайомих художника — Обрі Бердслі та драматург і письменник Оскар Уайльд, голова англійського декадансу.
Художник помер в Лондоні і його поховали на цвинтарі церкви Св. Миколая в районі Чізвик.
-
Джоана Хіферман, 1864
-
Портрет 1863
-
Симфонія в білому №1, 1862
-
Гармонія в блакитному та срібному, 1865
-
Ноктюрн в блакитному і золотому, 1866
-
Узбережжя на Селсі Білл, 1865
Навколо картини «Мати Вістлера» розгортались події англійської комедії «Бін» (1997), де головну роль виконав Ровен Аткінсон.
- Галерея Гросвенор
- Зала павичів
- Тоналізм
- Живопис Сполучених Штатів
- Образотворче мистецтво Англії
- Золоте століття голландського живопису
- Англо-японська стилістика
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ After the Pre-Raphaelites: art and aestheticism in Victorian England / E. Prettejohn — 1999.
- ↑ а б в Kindred Britain
- ↑ https://www.whistler.arts.gla.ac.uk/correspondence/people/biog/?bid=Whis_RF&initial=W
- ↑ http://www.moma.org/collection/works/61010
- ↑ https://collections.frick.org/people/180/james-mcneill-whistler/objects
- ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
- ↑ https://collections.carlos.emory.edu/people/20770/
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/122996
- Artcyclopedia entry [Архівовано 31 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Artchive entry [Архівовано 5 травня 2009 у Wayback Machine.]
- An account of the Whistler/Ruskin affair
- http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?208462